Листоноша із Залюття відзначає 40-річний ювілей
-
-
>
-
>
-
>
2190
Листоноша – завжди у селі бажаний гість. Його виглядають не лише, щоб отримати свіжу пресу, пенсію чи соціальну допомогу, а й щоб просто почути місцеві новини, поспілкуватися про буденні справи, поділитися наболілим.
Сповна про це можна сказати та про Івана Скакуна із Залюття.
Хоча на увесь район він лише один із двох чоловіків-листонош, але відмінно справляється зі своїми обов’язками, вміє знайти підхід до людей, для кожного відшукати потрібне слово.
Працювати став порівняно недавно – трохи більше півтора року тому, але односельчани вже давно відгукуються про нього дуже схвально.
«Був період, що я трудився у Дубечному на керамічному заводі. А так в основному працював на будівництві, їздив по заробітках. Разом із дружиною Тетяною ми виховуємо четверо дітей, тримаємо чимале господарство: коня, корову, різну птицю.
Обробляємо понад гектар поля. Залишати сім’ю на такий обсяг робіт і вирушати десь далеко в дорогу мені не виходить. Тож коли у нас в селі звільнилось місце листоноші, вирішив влаштуватись на цю посаду. Бо хоч і зарплата там мала, але все ж таки якийсь стаж йтиме», – розповідає Іван Іванович.
Підтримала у цьому виборі його і Тетяна, а ще – доньки. Старша, Іра, цього літа поступила у Володимир-Волинське духовне училище на регента. Оля зараз навчається у 9 класі. Вони усі охоче беруться розносити пошту по селі.
Підростають у сім’ї і двоє синів. Щоправда, газет їм ще не довіряють, бо Іванові поки 9 років, а Андрійко кілька днів тому став першокласником. Тож тато з мамою розраховують на їх допомогу у майбутньому.
Як зазначає Іван Скакун, працює він усього на 0,4 ставки. Це виходить два робочих дні на тиждень.
«У середу в основному пенсію розношу, а вже у п’ятницю сумки наповнюються різноманітними газетами. Найбільше люди у нас передплачують «Сільські новини», «Вісник», «Твій вибір». Крім того, що ходжу по Залютті, обслуговую також мешканців хутора біля лісництва у Дубечному.
Загалом щомісяця розношу пенсії і соціальні допомоги понад сотні громадян. А ще постійно додаються квитанції за світло, газ», – розповідає чоловік.
Але попри обсяги роботи, те, що й відстань доводиться долати значну, і везти самому пошту із Дубечного, залюттівці завжди отримують періодичні видання вчасно і без затримок. Бо листоноша і сам старається, і вірних помічників вдома має.
У вихідні він не сидить без діла, а також шукає роботу, як і раніше займається будівництвом в односельчан та в жителів навколишніх сіл. Сьогодні, 12 вересня, Іван Скакун має хороший привід, щоб перепочити і організувати свято.
Адже йому якраз виповнюється 40 років. Односельчани просили привітати іменинника із цим славним ювілеєм і подякувати йому за відповідальність та сумлінну працю.
Юрій КОВАЛЬ
Фото автора
Читайте також: Вчитель фізкультури та ветеран спорту: історія Сан Санича зі Старовижівщини
