Обличчя Району: директорка дитячого садка Тетяна Муравчук
Поруч з нами живуть чудові люди, які творять сучасне та майбутнє Старовижівського краю.
Вони нас лікують, одружують, навчають, охороняють, рятують... Ми бачимо їх кожного дня. З кимось особисто знайомі, когось не знаємо взагалі. Водночас у кожного з них − своя історія, професія, думки, життєвий досвід.
Район.Стара Вижівка хоче розповісти про цікаві історії людей Старовижівщини, аби ви могли познайомитися з ними ближче.
Героїнею сьогоднішнього матеріалу у цій рубриці стала директорка закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Сонечко» селища Стара Вижівка Тетяна Муравчук − чарівна жінка та успішна керівниця, яка щодня віддає своє серце дітям.
Тетяно Миколаївно, розкажіть, будь ласка, про себе: звідки Ви, де навчалися, яку спеціальність опанували?
Народилася і виросла у місті Костополі Рівненської області. Після закінчення школи навчалася у Кременецькому педагогічному училищі (Тернопільська область) за спеціальністю «Дошкільне виховання». Згодом вступила у Луцький державний педагогічний інститут імені Лесі Українки, де здобула освіту за спеціальністю «Вчитель географії і біології».
Уже рік Ви директорка дитячого садка у Старій Вижівці. Який був Ваш шлях на цю посаду? Де працювали до призначення керівницею установи?
Після закінчення вишу вийшла заміж і переїхала у Стару Вижівку. Працювала декілька років у школі села Залюття вчителькою біології. Моя трудова діяльність продовжувалася у районному методичному кабінеті відділу освіти Старовижівської райдержадміністрації, де я була методисткою з природничих дисциплін (географія, біологія, хімія та економіка). На цій посаді маю 22 роки стажу.
У мене залишилися дуже приємні спогади про цю роботу. Повага вчителів та колег, з якими я довгий час працювала, − найвища оцінка моєї діяльності.
Також була методисткою у гуманітарному відділі Старовижівської селищної ради. А з 3 січня 2020 року очолюю заклад дошкільної освіти «Сонечко» нашого селища.
Не повірите, ніколи не думала, що таки буду працювати у дошкіллі, адже маю вищу вчительську освіту. Але зараз просто не уявляю себе в іншій професії.
Які плюси і мінуси у Вашій роботі?
Мінусів поки не бачу. Плюси – можливість зробити все для того, щоб наш заклад був сучасним та успішно впроваджував освітні послуги, був позитивним динамічним простором, що оптимізує розвивальний потенціал дітей.
А Вам колись подобалося ходити у дитсадок?
Так. З п’яти до семи років (бо у сім пішла у школу) відвідувала дитячий садок. Але дуже не любила денний сон, хоча засинала одна з перших.
Опишіть, будь ласка, себе п’ятьма словами.
Толерантна, відповідальна, справедлива, вимоглива (в першу чергу до себе), оптимістка.
Організовуєте в садочку якісь цікаві, креативні заходи?
Педагоги дошкілля завжди невгамовні, вони прагнуть першими на собі випробувати будь-яку новизну. Мабуть, якщо про когось можна сказати «І швець, і жнець, і на дуді гравець…», так це про педагогів-дошкільників. Адже вони не лише мають відповідну освіту і знання, а ще це всебічно розвинені особи, люди творчі, креативні, такі, які люблять учитися самі і можуть навчити інших.
Тому для стимулювання педагогів, дітей та батьків до творчої діяльності в нашому дитячому садку проводиться багато різних цікавих та креативних заходів: «Вихователь року», виставка-огляд «Друге життя старим речам», КВК «Говоримо українською, а не на українській», «Найкращий зимовий майданчик», «Зимові витинанки» та інші.
Особливо цікавими, які запам’яталися всім, були конкурс-розвага «Хата на тата» і «Танці з батьками».
А головна нагорода за участь у таких конкурсах – це ті позитивні емоції, які всі отримують від спілкування і спільної творчості.
Чи вважаєте Ви, що батьки повинні працювати в тандемі з вихователями?
Обов’язково. Вихователі і батьки мають бути об’єднані у своїй діяльності, повинні діяти в інтересах дитини, створивши для цього всі належні умови. Від того, наскільки такі стосунки будуть узгоджені, залежить успіх формування особистості дитини в цілому. Завдяки такому тісному співробітництву навколо дітей створюється атмосфера довіри, взаєморозуміння, підтримки, єдиних вимог. Обов’язок дорослих (батьків і працівників закладу) – за будь-яких умов забезпечити дітям відчуття захищеності та любові.
А чи були випадки, коли доводилося виховувати не дітей, а їхніх батьків?
На жаль, так. Довелося проводити бесіди з мамою, яка недобросовісно виконувала свої обов’язки. Поки що це не повторювалося.
Якою, на Вашу думку, є роль вихователя в ретрансляції цінностей?
Дуже важлива і відповідальна. Вихователь дитячого садка – це друга мама. Коли людина починає опановувати дошкільну премудрість, то вона дивується, як багато потрібно для роботи з дошкільнятами.
Справді, хто не вміє доглянути за дитиною, нагодувати, погуляти, прочитати казку. Виявляється, цього замало. Крім знань і умінь, потрібно любити дитину. Любов до дітей ніяким іншим почуттям не заміниш, бо це діти помічають відразу.
Є така думка, що дитину найкраще виховувати вдома, а не в садочку. Як Ви до цього ставитеся?
Регулярне відвідування дитячого садка формує у дітей певні навички, які виявляються корисними протягом усього життя. Саме в соціалізації полягає найбільша користь. Тут маля вчиться нормам соціальної поведінки. Отримує навички спілкування. В дошкільному закладі дитина стає більш відповідальною, ініціативою та самостійною. Садочок – це можливість розвинути здібності і таланти дитини.
У дитячому садку діти постійно чимось зайняті, спілкуються між собою і з вихователями. Дошкільний заклад допомагає батькам у підготовці та адаптації їхніх малюків до школи. Дитина з дитячого садка легше адаптується до школи, ніж її домашній одноліток. У дітей з'являється багато нових друзів, вони вчаться посидючості, зосередженості, відповідальності.
Сьогодні у батьків є багато джерел інформації, тому вони можуть порівнювати різні думки, перш ніж зробити вибір: іти в садочок чи лишитися вдома.
Розкажіть, будь ласка, про Вашу сім’ю.
Чоловік Анатолій Степанович − пенсіонер. Працював в органах внутрішніх справ. Син Олександр працює в патрульній поліції міста Ковеля. Донька Анастасія – студентка третього курсу факультету іноземної філології Волинського національного університету імені Лесі Українки.
Надзвичайно важливими для мене є слова: «Сім’я – це цілий світ. Та ні, це – Всесвіт. Це особливий, найрідніший і найдорожчий світ».
Нехай, попри нинішні негаразди, усі сім’ї будуть міцними і щасливими.
А як відпочиваєте від робочих буднів? І чи маєте якесь хобі?
Після робочих буднів хочеться змінити все і відразу. Але розумію, що домашніх справ і обов’язків не уникнути навіть у вихідні. Це час для себе і для своєї сім'ї. Тому готую улюблені страви, облаштовую власний побут, зустрічаюся з друзями і рідними, люблю читати. Просто насолоджуюся тим, що я вдома зі своєю сім’єю.
І наостанок: що можете порадити батькам, які бояться віддати дитину в садочок?
Звичайно, що питання, чи віддавати дитину в дитячий садок, чи все-таки надати перевагу домашнім заняттям, потрібно вирішувати індивідуально, беручи до уваги не тільки особливості дитини, показники її фізичного та психічного здоров’я, а також вимоги дорослих.
Однак який би вибір батьки не зробили, варто пам’ятати: дитина насамперед потребує батьківської щирої любові та підтримки, замінити які ніхто і ніщо не в силах.
Фото з фейсбук-сторінки Тетяни МУРАВЧУК