Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Анатолія Масла в теплу пору року часто можна побачити на Пісочному
Анатолія Масла в теплу пору року часто можна побачити на Пісочному

Як майстер із Любохин виготовляє човни

10:16 05.03.2020
1477

Любохини і на Старовижівщині, і далеко за межами району називають не інакше як озерним краєм, адже лише навколо нього розташовані аж сім озер.

Дитинство і молодість Анатолія Масла пройшли на березі одного із них – Домашнього.

До нього від батьківської хати – якихось метрів з триста. Тож ще змалку проводив біля води чимало часу, переймав тут рибальське ремесло у старших односельчан.

А згодом, облаштовуючи своє сімейне гніздо, Анатолій Адамович вирішив оселитися неподалік Пісочного. Збудував неподалік цього мальовничого озера поруч із дорогою, що веде із Кримного на Любохини, хату, у якій мешкає вже понад два десятки літ.

Нині чоловік може дати пораду будь-якому рибалці, розповісти багато цікавого про навколишню природу, поділитися власними спостереженнями за рослинним і тваринним світом, оцінити їх зміни. А ще знайомі звертаються до нього, щоб збудував їм човна, бо у цій справі Анатолій Масло став справжнім майстром.

«Свого часу я навчався на столяра, тож працювати з деревом для мене – звична справа. Років з двадцять п’ять тому покликали мене до сусіда допомогти гнути борти до човна. Я побачив, як це робиться, і вирішив собі вперше його змайструвати. Щоправда, дно поставив старе, яке взяв у знайомих. Після цього зробив човна для брата. А тоді в мене вже інші люди почали просити», – розповідає любохинець.

За словами човняра, виготовляють їх із соснових дощок. Треба кілька місяців, щоб вони добре висохли, але водночас корисно, щоб їх і дощ час від часу мочив. Так, чоловік переконався у колись почутій від старших людей пораді, що дошки варто поставити у вертикальному положенні і залишити під відкритим небом біля якогось сараю чи дерева. Так вони і водою будуть окроплені, і водночас швидко висихатимуть. Для весел найкраще підходить осика та вільха. З них вони будуть міцними і водночас легкими.

Анатолій Масло у роботі використовує клей типу рідкі цвяхи або ж прозорий силікон. Скріплює дошки спеціальними струбцинами з міцною різьбою.

«Поспіх тут недоречний. Я, наприклад, одного човна роблю 5-6 днів у перерві між різними господарськими клопотами. Пофарбую його, засмолю. Коли налити у нього води, то ще днів зо два вона може протікати, поки затягнуться усі щілини», – каже чоловік.

Човни Анатолія Адамовича нині плавають на Домашньому, Пісочному, Білому, Чаковому, Згоранському озерах. Загалом він виготовив їх понад двадцять.

«Колись у нас рибалок було зовсім небагато,Можливо, тому, що риба коштувала безцінь, наприклад, хек за колишнього Союзу – 62 копійки. Зараз ситуація кардинально змінилась. Усі шукають наживи, проявляють споживацьке ставлення до природи. В окремі дні на Пісочному можна побачити до сотні різних човнів. Багато із них – гумові, з якими на озеро їдуть звідусіль. Дерев’яних, які постійно стояли на його берегах, раніше було 6-8, а зараз тільки на нашій стороні – до 20» – зазначає Анатолій.

Як і на кожній водоймі, на Пісочному вистачає і браконьєрів, але все ж таки більшість рибалок старається дотримуватись встановлених правил. За словами Анатолія Масла, до цього спонукають чималі штрафи за незаконний вилов риби і усвідомлення того, що завдана шкода природі повернеться проти самого ж себе.

«У нашому озері водиться карась, лящ, лин, оклія. Добре клювала риба у червні, якраз після того, коли закінчився нерестовий період і можна було випливати на воду. До речі, її рівень суттєво впав не лише на Світязі, а й у нас. Так, торік на початку сезону я ставив якоря на глибині 6 метрів, а восени там стало на півметра менше», – розповідає човняр.

Човни у Анатолія Масла виходять легкі і маневрені. Та все ж запитую, чи не траплялись у нього якісь надзвичайні випадки під час плавання.

«Торік була ситуація, коли я вперше у житті по-справжньому злякався на озері. Десь у кінці липня рибалив на протилежній стороні, яку у нас називають Калютицею. Раптово насунулись хмари, почалась гроза. Вітер був таким сильним, що хвилі піднімали на півметрову висоту. Таких я на Пісочному ще не бачив. Мій човен почало нести разом з якорем».

«Потім я зачепився за інший, але й з ним мене ще просунуло метрів з тридцять, поки вони не погрузли у зіллі на дні. Тільки після цього я оволодів ситуацією і почав гребти до берега. Повезло, що хвилі йшли не до борту. Так що на озері завжди треба бути обережним, вміти добре веслувати і обов’язково зважати на погоду», – зазначає чоловік.

Юрій КОВАЛЬ

Фото автора

Читайте також: Нове дихання: як підприємство відроджує озеро на Старовижівщині

Із Почаєва в Синове: чому священик 18 років служить в маленькому селі

У Буцині посланець Бога на землі зцілює молитвою і навертає до Біблії

загрузка...
Коментарі
7 квітня
Вчора
05.04.2020
04.04.2020
03.04.2020
02.04.2020
01.04.2020