Кримне: зловмисник кілька років підпалює копиці та хліви

На одній із вулиць села Кримне останні кілька років одна за одною трапляються пожежі. Червоний півень господарює активно: горять копиці, хліви, господарські будівлі. Однак палія й досі не впіймали.

Про це йдеться в матеріалі газети «Волинські Новини» № 20 (119) від 24 травня 2018 року, – пише ІА Волинські новини.

Цьогоріч 4 травня о першій годині ночі подружжя Гетюків із Кримного розбудили сусіди: «Маріє, ваш хлів горить!»

Люди поважного віку кинулися рятувати добро, що належить їхній невістці Аллі (вона нині мешкає в районному центрі), яке залишилося жінці у спадок від батьків. На поміч позбігалися всі, хто тільки міг.

«Добре, що навпроти обійстя є баюра з водою. Поки приїхали дві пожежні машини зі Старої Вижівки та Дубечного, поливали вогонь з відер. Але врятувати хліва не вдалося, згорів ущент. Це просто якесь диво, що пожежа не перекинулася на дерев’яну хату, адже поряд з господарською будівлею лежать дрова та сіно. Недарма кажуть, що вогню та води потрібно боятися», – розповідає Марія Оксентіївна.

– Може, проводка в хліві стара була чи якісь займисті суміші? – запитує журналіст.

– Та ні, немає там ні проводки, ні чогось іншого, що могло б спровокувати іскру.

– То від чого ж той хлів загорівся?

– Пожежники казали, що підпалив хтось, – дивує Марія Гетюк.

– Отож, може, з ким сварилися, то ображений вирішив поквитатися таким чином? – виникає підозра.

– Та ні, ворогів у нас немає, з усіма живемо в злагоді.

А боятися кримненцям, що живуть на вулиці Сонячній, і справді є чого, бо останнім часом зачастили-таки сюди пожежі.

«У березні цього року встали ми рано-ранесенько. Збиралися порося колоти. Вийшов я надвір, чую, щось не так. Підвів очі вгору, а на старенькій батьківській хатині, що на одному подвір’ї з нашою оселею, покрівля горить. Від чого спалахнула, ніхто не знає. Печі в ній не топили з 2000 року і грубок також, проводки там немає. Загорілася з боку вулиці. «Підпал», – зробили висновок пожежники. Хто міг таке вчверити – поняття не маю, бо ворогів за весь вік не нажив. Якби не сусіди та пожежні команди з районного центру й Дубечного, червоний півень міг би перекинутися на інші будівлі», – розповідає сусід Марії Оксентіївни Анатолій Власюк.

Минулої осені підпалили хлів та свининець ще в однієї сусідки, що мешкає через дорогу від Власюків, Олени Дудки. Трапилося це о десятій годині вечора. Жінці здалося, що хтось стріляє, а це шифер ляскав.

«А ще раніше в мене скирта із соломою, що за сто метрів від хати, зайнялася. Також підпал. Зловмисника виводили по слідах, але вони загубилися, тому так і не довідалися, чиїх рук то справа. А скирти в нас горять частенько. У Володимира Чикуна таке лихо чотири рази траплялося», – каже жінка.

– А що ж дільничний, поліція? – запитую.

– Поліція каже, щоб зловмисника ми самі ловили. Хоч капкани став на такого «звіра» або камерами відеоспостереження запасайся.

Постраждала від рук підпалювача й Марія Місірук.

«Ми гасили скирту соломи у Володі Чикуна. Я обернулася – моя горить, – згадує жінка. – Таке враження, що підпалювач спостерігав, як ми боремося з вогнем, і вирішив підкинути нам ще «роботи».

Червоний півень активно «господарює» на вулиці вже три-чотири останні роки, і все на цьому кутку.

– А чи підозрюєте ви когось у підпалах? – запитує журналіст людей, які нині бояться, що після хлівів та копиць підпалювач візьметься за хати.

– Підозри є, та що з того, ніхто нікого за руку із сірниками не вхопив, – і нарікають на місцеву пожежну охорону, яка, мовляв, не виїздить на пожежі, а поки з інших населених пунктів машини доїдуть, то можна втратити все.

«У сільській пожежній охороні працює троє людей, – коментує ситуацію секретар Кримненської сільської ради Галина Сулява. – Машина не виїздила на дві останні пожежі, що трапилися за останні півтора місяця, бо й пожежникам також потрібно побувати у відпустці, а загалом вона справна і бензином забезпечена. На тій вулиці й справді дуже часто палає. Але восени двічі горіли скирти з соломою і в інших сільських урочищах – на Шавах та біля кладовища – і то в один і той самий період».

– Вулицю Сонячну нині можна перейменовувати на вулицю Червоного півня, – сумно жартують кримненці і міркують, як врешті-решт зловити на гарячому підпалювача, адже ніхто з них не почувається в безпеці, поки він безкарно розгулює селом і видивляється, де ще наробити лиха. Люди переконані, що в цій справі їм ніхто не допоможе: ні місцева влада, ні поліція, як не сподіваються, що в зловмисника прокинеться сумління і він розкається в скоєному.

Наталія ЛЕГКА