Паридуби: директор школи розміновує село більше 30 років

27 Квітня 2018, 11:40
Директор школи Леонід Никонюк 2466
Директор школи Леонід Никонюк

Коли директор навчального закладу піклується про життя учнів та своїх підлеглих – це один з найкращих проявів поваги та любові до своєї роботи.

Про це йдеться в газеті «Новини Смідинської громади», – пишуть на сторінці Смідинської ОТГ.

Леонід Іванович Никонюк вже 37 років працює директором Придубської школи І-ІІ ступенів. Також навчає дітей географії. Роботу свою любить, і це видно неозброєним оком: радо вітається з усіма учнями, з посмішкою відповідає на всі-всі запитання.

Каже, що розпочав працювати у школі ще за часів Радянського союзу – з 1988 року. Скільки працює тут, стільки й займається розміновуванням усієї території села, адже за весь цей час знаходив особисто багато мін, гранат і снарядів часів Другої світової війни.

Займатися цією справою виникла ідея, бо турбувався за життя дітей, аби вони не натрапили на гранати часів Другої світової війни. І, на щастя, Леонід Іванович не пригадує жодного випадку вибуху зброї, якій вже понад півстоліття.

«Раніше їх підривали тут в селі. Навіть дітям моїм було цікаво, то брав їх із собою. Минулого року в одному місці виявили до 20-ти снарядів. Люди знають, що коли знайдуть міну чи снаряд, зразу треба йти до директора», – продовжив з радістю розповідати Леонід Іванович.

Стару зброю, яка могла б бути небезпечною для життя місцевих сам не шукає: найчастіше, жителі села під час роботи на землі випадково виорюють або ж викопують їх. Він їх відразу ховає. Згодом викликає саперів, які приїжджають на місце і знешкоджують небезпеку. Раніше вони приїжджали з Любомля, а зараз – із Луцька.

«Навіть одного разу були претензії, чому я не прийшов для розмінування, бо люди хотіли чимшвидше посадити картоплю. Хоч вони знають, що я не спеціаліст», –каже директор.

Історія Паридуб пам’ятає, як тут робили прорив у липні 1944-го. Селом проходили ворожі німецькі війська, адже тривала боротьба за визволення Ковеля:

«Загинуло багато людей, – говорить Леонід Іванович. – І тому залишилося багато різного військового спорядження і зброї саме тут. Знаю одне поле, де загинула ціла рота російських солдат у березні 1944 року. Тут у 1990 році я знайшов тіла цих військових. Перепоховали останки сімох загиблих на території Обеліску слави…»

Повертаючись до «шкільної» теми, директор з усмішкою зазначив: «Я люблю дітей і своїх, і чужих. Найголовніше, щоб учням було тут добре, тепло й затишно. Вони – задоволені».

У сільській школі навчається 40 дітей. Свої знання їм передають 13 педагогів. Із об’єднанням Смідинської громади, освітній заклад забезпечили новими меблями, виклали на території бруківку, а також закупили новенький комп’ютерний клас. «Із створенням громади все йде лише на краще. Учні часто беруть участь в навчальних олімпіадах і мають гідні результати. Діти у нас хороші, навіть дуже хороші», – гордо говорить директор.

Коментар
29/03/2024 Четвер
28.03.2024