Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Отець Нестор
Отець Нестор

У Буцині посланець Бога на землі зцілює молитвою і навертає до Біблії

09:00 15.07.2018
3834

Монах, мандрівник, священик, відлюдник, – такі шляхи пройшов отець Нестор, який нині мешкає у селі Буцинь.

Про нього я дізналась в переломні моменти свого життя. Тепер розумію, що сюди мене привів Господь…

Нетиповий ігумен

Я сиджу за дерев’яним столом довжиною 6 метрів під накриттям з шиферу. Це ніби шатер, обвішаний з усіх боків квітучими петуніями різного кольору. Прямо переді мною – розгорнута Біблія, збоку віє вентилятор. У траві сюркочуть коники, а в небі співають птахи. Біля ставка походжає лелека. Час від часу дорогою пролітають автомобілі, порушуючи цю благодатну красу і спокій. На саморобній бесідці висить ікона «Тайна вечеря».

Отець Нестор завершує останні приготування супу з грибами, який через кілька хвилин подасть на стіл, дбайливо застелений золотистою клейонкою, яку я купила кілька днів тому на ринку в Луцьку і подарувала батюшці. Він частенько пригощає відвідувачів: чаєм, солодощами, фруктами, – йому несуть, а він ділиться.

І от сьогодні, 10 липня 2018 року, я сиджу за столом, застеленим цією золотистою клейонкою, і думаю про те, що все в житті не випадково.

Найперше, про що я думаю, це про те, що не варто закривати своє серце від Бога. І про це ми довго й цікаво говоритимемо з отцем Нестором.

А ось і очікуваний суп з лисичками!

«Дідусь приніс супчик. У когось з вас є дід?», – запитує ігумен у мене з чоловіком.

«На жаль, немає. Померли».

«Ну от, маєте тепер діда», – відповідає 60-річний сивий бородань.

Він у звичайних тапочках, штанах та сорочці. «Нетиповий батюшка», – подумалось вперше, коли побачила його в такому вбранні.

Але яка різниця, яка людина ззовні, якщо всередині вона – щира й відкрита до Бога? Якщо її молитва найдосконаліша з усіх молитов, бо йде від чистого серця? Якщо вона має силу й міць щодня і щосекунди боротись з гріховною плоттю, аби наближатись у подобі до свого Творця?

Суп вийшов пречудовий. Отець Нестор, окрім дару художника, має ще й здібності кулінара. Салат, фрукти і унікальний компот з яблук – фірмова «фішка» ігумена.

«Коли ви востаннє пили компот з яблук?»

«Років 20 тому…», – відповідаю.

Чому в житті є труднощі

Сьогодні дев’ята моя зустріч з отцем. І ми, як завжди, говоримо про вічне.

Я запитую те, що цікавить абсолютно всіх: чому Бог посилає проблеми і труднощі? Чому не можна просто, аби всі жили в мирі та любові?

Ігумен відповідає: Людині, щоб щось створити, треба пережити різне в житті, треба пройти ті ж проблеми і труднощі, які проходив Спаситель. Інакше людина не пізнає радості тієї всемогутньої любові, яка рано чи пізно настане. Ми мусимо проходити і погане, і хороше, щоб бути досконалими, щоб наближатись до Бога.

«Як ми можемо творити, якщо не трудимось? Ми можемо сидіти й лежати, й думати, що нам добре, і більше нічого не треба. Але це дуже плотське. Все, що є на землі, - це вже корисно. Всі шляхи, які ми проходимо, корисні для нас, бо їх проходити нам дає Бог. Життя тут на землі – це один з етапів удосконалення нашого духа. Труднощі ведуть до якогось пізнання. Людина втомлюється, стикається з проблемами, зупиняється, аби передихнути. І після цього приходить блаженство. Досконалість приходить у труднощах, - так сказано у Біблії», - мовить батюшка.

І одразу сипле афоризмами…

«Людським законом людина ніколи не рятувалась і не врятується. Людина може врятуватись лише Законом Божим».

«Поки Бог тобі розуму не дасть, тобі його ніхто не дасть».

«Любов - це не руйнівна сила, а творча, яка з нічого творить усе: вона зцілює, воскрешає, творить чудо із нічого, у хорошому розумінні».

За Божі справи грошей не беруть

Звісно, я шукала в інтернеті інформацію про ігумена перш, ніж поїхати до нього. Та і потім теж. Бо якось було все неправдоподібно. Та ще й дехто називав його «аферистом».

«А чому аферист?» – запитувала.

«Бо в церкву не ходить», – відповідали.

«Може, він когось надурив, витягнув гроші дарма чи прирік на хворобу?» – допитуюсь у людей, які завжди все знають.

«Та ніби ні. Просто він не зціляє так зразу. Тут треба самому трудитись, то нащо воно таке потрібне?» – відповідають.

З цим усе ясно. Так ми і живемо: грішимо щодня, а потім шукаємо магів та чародіїв, які б порятували від хвороби, куріння, алкоголізму, які б повернули жінку/чоловіка, які б приворожили/відворожили, які б дали рецепти раз і назавжди… Ми готові заплатити за ці рятунки немалі суми, аби тільки потім вийти і стати очищеними. Без труду над собою. Без ламання своїх страстей. Без Біблії та без Бога.

Отець Нестор явно не такий, як всі.

Єдине, що він визнає, сприймає і проповідує, – це Біблія і Бог як Любов.

«У мене немає черг, бо я змушую людей ламати себе, щодня змінюватись. А це дано не всім. Ми живемо у цій бісівській грішній плоті, я так само, як і всі, перебуваю у цьому тілі і грішу. У мене теж багато спокус. Але я борюсь з ними через слово Боже. Страшно люблю Біблію. Але не лише читаю її, а й виконую і доношу слово Боже до інших. А завдяки щирій молитві зцілюю людей. Причому грошей за це не беру взагалі», - наголошує батюшка.

Жити в Біблії – цього достатньо

Ось що отець говорить про віровчення, які існують на землі.

Його думка коротко така: всі ці вчення створені для того, щоб заробляти гроші. Ніколи Ісус Христос не відстоював ту чи іншу віру.

«Якби кожна людина жила в Біблії, на світі не було б потреби в церквах», – черговий афоризм.

Якщо задуматись і проаналізувати, то так воно і є.

Нам легше придумати собі божків, ідолів та установи, в які можна вірити і ходити, аніж щодня читати Книгу Книг і жити за її принципами.

Нам легше виявляти свої пристрасті назовні, аніж бути смиренними і прощати.

Нам легше думати, що ми віруючі і правильні, аніж робити елементарні добрі вчинки та допомагати потребуючим.

Всі четверо євангелістів говорять одне і те ж, тільки чотири рази: про те, як творити любов і не робити погано. Як нагодувати, дати житло, полюбити всяке живе на землі. Виконуйте все по любові і втікайте з цього пекла, – каже Господь.

«Я отець Нестор, мені 60 років, і я проти будь-якого віровчення тут, на землі. Нині віру Христову розпинають далі. Це роблять як і самі люди, так і окремі священнослужителі. Людина, яка трудиться в Біблії, любить все на землі, є тихіше води і нижче трави, - це і є та віра, яка правильна і найближча до Бога. А священики, раз уже так назвалися, максимально повинні бути наближеними до Бога. Чи багато серед нас таких? Подивіться, в яких хоромах вони живуть і на яких автомобілях їздять!», – риторичні зауваження від батюшки.

Справжня молитва – своїми словами

В ігумена є чимало молитов, створених ним за велінням Бога.

Що таке молитва? Я віруюча чи віруючий, – скажете ви. – Знаємо стандартні молитви, виголошуємо їх, коли треба. На думку ігумена, справжня молитва іде від серця.

«Коли душа ваша страждає у цій грішній плоті, ідіть десь в ліс далеко, падайте на коліна, кричіть, говоріть слова покаяння – і тоді Бог почує вас. Це буде справжня молитва, а не бубніння в храмах незрозумілою мовою чи перед іконами як-небудь. Молитва, покаяння та Біблія (читати і виконувати) – це єдині рецепти від усяких проблем і хвороб», - вважає отець Нестор. І сам щодня виконує ці заповіти.

До речі, до Бога він звертається, ніби до Отця, до Батька. Каже, що всі ж ми Його діти, то чому соромимось називати Його вголос? Звертатись до нього, як діти?


Ось один з текстів, написаних батюшкою під диктовку Бога. Прочитайте і переконайтесь, що так легше звертатись до Господа і дорослим, і дітям.

«Письмо любящему ребенку от Папы, Всевышнего Бога»

– Здравствуй, Мой милый ребенок! Люблю тебя всем сердцем Моим, Мое любимое творение. Не часто так явно Я прихожу к тебе, так как ты высшее творение Мое. Ты создан по образу и подобию Моему, и Я хочу, чтобы ты пришел однажды в Любящий Свет Мой, и был Мне помощником в вечном Моем творении. Понимаешь, Мой милый ребенок, если Я для тебя буду видим, то Я не смогу дать тебе ту полноту Совершенства, которую я тебе предопределил. Я должен на какое-то время быть для тебя невидим для того, чтобы ты потрудился и ценил то, к чему Я тебя призвал. А призвал Я тебя з великому Благу, к великому Свету, к великой Радости, к великой Вере, к великой Надежде, к великой Любви, через величайший труд всех тех испытаний, учений, которые еще не понятны тебе. Я приведу тебя к Своему Свету сверхсовершенной Любви. Ребенок мой, Я знаю, что тебе очень трудно и тяжело проходить Мои уроки, но пойми: ты самое лучшее Мое творение, и потому Я хочу, чтобы ты был, как Я, – Любовь. Не думай, что Я иногда или часто покидаю тебя, нет, Я постоянно с тобой, Я постоянно поддерживаю тебя, Я постоянно охраняю тебя, Я постоянно помогаю тебе, Я постоянно люблю тебя, хочу, чтобы ты проходил мои уроки с великим долготерпением и кротостью. Я хочу, чтобы однажды вся вселенная была твоей, и ты, мой сладкий ребенок, был в вечном Любящем Раю. Потерпи еще немножко, и Я утру твои слезы, Я подниму тебя, Я умою тебя Своей благодатью, Я прижму тебя к Своему чистому сердцу и больше никуда тебя не отпущу от Себя. Я очень скучаю по тебе, Я люблю тебя, Я постоянно думаю о тебе. Все то, что ты прошел, проходишь и будешь проходить, – помни: это все от Меня. Радости и горести, печали и тревоги, благости и трудности, счастье и любовь, - ты должен это все пройти.

Любящий мой ребенок, не пройдя этих всех путей, ты не сможешь прийти ко Мне. Пожалуйста, прошу тебя, наберись еще сил и мужества перенести все эти испытания и приблизиться ко Мне. Помни, что никто не сможет тебе помочь, как Я, Любящий твой Отец, Всемогущий Бог. Ты радость Моя, ты надежда Моя, ты любовь Моя, ты прекрасный Свет Мой, потерпи еще немножко, чтобы тебе было легче проносить все то, что Я тебе дал, возьми ключ Мой, который называется Евангелия, и открой им свое духовное сердце, в которое Я вложил от создания твоего вечные духовные таланты, дары, способности, которые будут помогать тебе познавать Меня и приходить в Мой Совершенный свет.

Я Любовь, и ты Мой ребенок, которого Я очень люблю. Я хочу с тобой общаться постоянно, как не хватает тебя Мне, Я постоянно возле тебя, Я рядом с тобой, общайся со Мной, говори ко Мне, молись ко Мне, нет ничего, чтобы я не смог простить тебе. Я все прощаю тебе, Я люблю тебя, помни обо Мне и всегда зови Меня, как бы тебе не было трудно. Я помогу тебе, никто тебя не любит так, как Я люблю тебя. Потерпи Мои уроки, и Я дам тебе Благо. Я невидимой Своей Любовью буду давать тебе все то, что будет помогать приводить тебя ко Мне, счастье Мое. Не печалься и не тревожься, все будет хорошо. Я еще раз хочу сказать тебе все то, что ты прошел, проходишь и будешь проходить, – оно все приведет ко Мне, ко всей Сверхсовершенной Любви. И я молюсь и буду молиться о тебе, чтобы ты был в Моей Любви!

С почтением и Любовью к тебе, Мой милый ребенок, твой Вселюбящий Папа, Всемогущий, Вселюбящий Бог.

АМИНЬ!»

Дохідливо – про складне

Сучасній людині, на перший погляд, це може здатися фанатизмом. Нехай так. Але отець Нестор справді фанатично, в хорошому розумінні, знає Біблію і любить Господа. Читати і виконувати, бути Любов’ю для всіх і всього, любити кожне дихання, листочок, травинку, жучка, людей, врешті-решт. Легко? Ми ж усе це знаємо. Отець Нестор лише дохідливо розповідає про те, що давно написано – простою, зрозумілою мовою.

Важко не погодитись з такими його словами, які ми виділили в афоризми:

«Порятунок на цій землі лише один – Господь Бог і твоя совість».

«Всяка людина є брехнею. У нашій плоті живуть біси, і ми говоримо неправду собі, іншим і Богу щодня».

«Мета кожної людини на цій землі – трудитись і навчитись боротись зі своєю плоттю».

«Наша земля – це престол сатани. Тут ми проходимо уроки Творця, боремося з проблемами і гординею».

«Сатана спокушає людський дух щодня і щосекунди, його мета – торжество плоті, страстей і бід».

«Біблія – це правильний урок і приклад Бога, як тут жити. Господь нам нагадує, що таке погано і що таке добре. І кожен – сам вибирає, як йому жити».

«Господом тут багато хто прикривається, і на Богові заробляє собі на плотське життя».

«Ми маємо турбуватись не про зовнішні храми, а про свою плоть».

«Я людей веду не до себе, а до Євангелії. Проблема в чому? В тому, що люди не трудяться в Біблії».

«У кожній людині є біси, пристрасті, погані звички. І є дві таблетки від цього: покаяння і Євангеліє».

Коли спокушає лукавий, страждають усі

Людина, яка чверть століття служить виключно Богу, має право сказати слова: «Я і себе, і всіх людей змушую входити в Біблію. Людям це не подобається, бо вони хочуть прийти і «на халяву» отримати пророцтво про своє майбутнє. Кожен у цьому світі шукає свого Бога, який би угоджав його плоті».

Тут ідеться про зцілення від хвороб та намагання знайти вирішення проблем.

Мені пощастило бачити це на власні очі. Ігумен каже, що все буде так, як постановив Господь. Але разом з тим Бог відкриває батюшці, що може бути з людиною. Бувають різні люди, є й такі, з якими говорити не хочеться. Але коли починається мова, то слова ллються.

Я бачила, як плакала жінка, слухаючи навернення до Біблії. Її син має рідкісну хворобу шлунка, погано говорить. Ігумен каже, що жінка не живе духовним життям, чоловік теж не читає Біблію. Через мирські проблеми між подружжям лукавий радіє, а 8-річний син страждає… Після нетривалої бесіди на вулиці, ідуть до хати на молитву. Ігумен кладе руки на всіх трьох по черзі, виголошує молитви від душі. Дає настанови, що в сім’ї має бути спокій і позитив. Якщо ж є натяк на сварку, треба молитись, примирятись, просити прощення. Ігумен ревно молиться над дитиною, хлопчик поводиться гарно, слухняно. Батьки кажуть, що дуже зрадів, коли почув, що їдуть до батюшки. Бо лікарів уже боїться у свої 8 років… Тато й мама вірять, що через молитву можливе зцілення чи хоча б полегшення. Оскільки отець за це грошей не бере, він думає лише про те, щоб допомогти, щоб зцілити – і все можливо, потрібно ще приїхати кілька разів.

Чи бачили ви людину, хвору на рак? Очі жовті, запалі, тонка шкіра на тонких кістках, пересувається повільно, говорить мляво. Але після молитви оживає, йому стає легше. У Леоніда рак шлунка, метастази в усій черевній порожнині. Хіміотерапії вже нічого не дають, та й грошей на це в родині немає. Я спілкувалась з Леонідом. Двічі на день отець Нестор молиться над чоловіком по півгодини, полегшуючи його страждання. Дружина каже, що той міняється на очах. Може, справді легше, а, може, це лише самонавіювання?

«Це відомо лише Господу Богу», – вловлює мої роздуми батюшка.

Він робить те, що йому велено. І коли людині стає легше, то вже щасливий. Леонід виходить одухотворений. Вдома він читає Біблію, надіється на спасіння – і легше переносити цю найстрашнішу хворобу.

По притчі в день – помаленьку до Бога

Таких людей та історій – десятки щодня. Ідуть з надією, з покаянням, з молитвою. Шукають допомоги та прощення. І отримують усе сповна. Відповіді на будь-які запитання. Відповіді, які є такими простими. Але чому ж вони так важко доступні нам, людям?

«Всі приходять до мене з плотськими проблемами. Ніхто не просить духовних настанов, мовляв, отче, настав мене на путь праведний, навчи, як пізнати Бога. Якби люди думали про духовне, про вічне, менше б хворіли, не мали б таких проблем», - переконаний ігумен.

Після кількох годин безперервних розмов про духовне та вічне ми трішки втомлюємось. Бо ми – всього лише люди. Нам отець сказав, що нас теж більше хвилює плотське, тілесне, мирське. А до духовного – ще далеко. Але ми працюємо над цим. Він допомагає вказати правильний шлях – шлях до Господа. Він є тим посланцем, з яким цікаво і захоплююче спілкуватись. І через нього – починаєш вірити і довіряти. Це доступно кожному.

«Біблія – це Бог, і вона не відкриється людині, поки вона не дозріє сама».

«А як дозріти швидше?», – цікавлюсь.

«Тихіше їдеш – далі будеш. Не прискорюйте своє життя. Потихеньку з Богом. Подружись з Біблією, щоб ти жила в ній, а вона в тобі. І тоді все буде добре. Саме це може тебе врятувати і піднести до Бога. Ще жодна церква і жоден священик цього не зробили».

Удома відкриваю Євангеліє на будь-якій сторінці – від Луки, глава 17: «І сказали апостоли Господу: умнож в нас віру. Господь сказав: якби ви мали віру, як гірчичне зерно і сказали шовковиці цій: вирвися і пересадись в море, – то вона послухалась би вас».

Далі буде…

P.S. Коли матеріал був готовим, до мене зателефонувала пані Рая з міста Бар, що на Вінничині. Жінка розповіла, що її внучка з народження мала вивих ніжки. З часом кінцівка вкоротилась на 3 сантиметри. Дівчинка накульгувала, вже навіть пішов сколіоз хребта. Кілька років тому пані Рая перетиналась з отцем Нестором, коли він мандрував, а потім зв'язок обірвався. «Але Бог любить мене. Мені вдалось знайти телефон до ігумена. Ми поїхали до нього на молитву на 5 днів. Ми молились ревно Богу, і Він виявився сильнішим за людину, почув нас і сотворив чудо», – каже жінка.

Кілька днів тому її внучка знову була в лікарів, і ті отримали шок: ніжка підросла на 2 сантиметри! Без операцій і будь-яких втручань! Лишився ще 1 сантиментр. І бабуся впевнена, що її 7-річна онучка одужає остаточно. Вона переконана, що це зцілення стало можливим завдяки Богу через отця Нестора…

Ольга Бузулук

Передрук заборонений

Коментарі

Андрій

19:06 07.11.2018

Ольга(Базулук),підкажіть будь-ласка,чи є ще монах Нестор в с.Буцин?Я хотів би до нього приїхати по духовним потребам...

Ірина

09:55 26.11.2018

Доброго дня, під скажіть номер телефону до отця Нестора, дуже хочу до нього поїхати. Зарання дякую

19 грудня
Сьогодні
Вчора
17.12.2018
16.12.2018
15.12.2018
14.12.2018
13.12.2018
12.12.2018
11.12.2018
10.12.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин