Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Чому гинуть соснові ліси Полісся і як їх рятувати – думка експертів

09:00 08.12.2017
702

Хвойний ліс – головна і невід’ємна частина неповторного поліського пейзажу, коштовне обрамлення озер і річок, домівка для птаства і звірини. Для поліських селян і містян ліс – ще й ягідний сад, грибний город, для декого – і хлів з дичиною, для багатьох – така необхідна у холодну пору дровітня. На основі 2,5-річних досліджень у лісах 16 лісгоспів Волині та 2 лісгоспів Рівненщини наукові співробітники Поліського філіалу розповіли про причини гибелі соснових лісів Полісся, – пишуть на сайті Волинського обласного управління лісового та мисливського господарств.

Все почалося з осушуванням боліт – стійкої системи циркуляції надземних і підземних вод, яка раніше забезпечувала сталий рівень річок і озер, а тепер уже не здатна забезпечити достатньої кількості води на територіях. Потепління клімату стало для лісів фактором ризику та спричинило поширення стовбурових шкідників. Найголовнішим ворогом сосен є верхівковий короїд – жук завдовжки до 3,8 мм, що любить світлі, розріджені деревостани і сонячні узліски. Після зимівлі жуки сплять під корою гілок і верхньої частини стовбура, під час потеплінь у лютому-березні підхарчовуються, а квітні – перелітають на нові дерева. Для того, аби вбити дерево достатньо 5-10 короїдних сімей. Видимою ознакою ураження дерева верхівковим короїдом є зміна кольору хвої. Жовта хвоя означає формування нового покоління короїдів та початок активного росту міцелію грибів.


Рудою хвоя стане через 6-8 тижнів після зараження і цей колір сигналізує про те, що синявою вже охоплено щонайменше всю верхню половину стовбура, а більшість жуків уже полетіла нищити наступні дерева. У разі заселення на стовбури ще й інших шкідників процес прискорюється. Після цього на дерева нападає шестизубчатий короїд. Цей жук більший – до 9 мм довжиною, теж має до 5 поколінь за рік, теж полюбляє освітлені місця. Він заселяється у нижню частину дерева і заносить туди спори грибів, тому стовбур вже синіє не лише зверху донизу, а й знизу доверху (і через короткий проміжок часу перетворюється на низьковартісні дрова). Крім 10 основних видів короїдів та лубоїдів, на сосну напосілися й інші види стовбурових шкідників. Для середньої частини стовбура є, наприклад, синя соснова златка, яка може нищити дерева як у «співпраці» з верхівковим короїдом, так і самостійно. Частина з наявних видів ще донедавна селилася лише на мертвій деревині, а тепер змінила спосіб життя і вражає живі дерева.


Природні вороги короїдів через свою малочисельність поки що не здатні помітно зменшувати популяції шкідників. Хімічна обробка дуже затратна та отруює середовище. На жаль, єдиний ефективний спосіб боротьби зі шкідниками – санітарні рубки. Саме так борються з короїдами в Європі. В Україні реалізувати це практично неможливо через ряд законів та дозволів, на узгодження яких ідуть цілі місяці. Однак якраз на стадії утворення першоосередків ураження, кількох деревах, що виділяються на узліску чи біля просіки зміненим кольором хвої, доцільними є вибіркові санітарні рубки. Вчасно і якісно проведені (із обов’язковим спалюванням порубкових решток!), вони здатні знищити наявний на них «короїдний запас» і убезпечити від гибелі інші дерева.


Головна небезпека – втрата лісу, як виробника кисню і очищувача повітря, як середовища для проживання звірів і птахів, збирання ягід, грибів і корисних трав. Втрачається і матеріальний ресурс, що вирощувався десятками років. Аби запобігти подальшим втратам лісового господарства доцільно вчасно забирати з лісу уражені (і тому приречені на вмирання) дерева, ще на стадії світло-зеленої або жовтої хвої, коли стовбур ще має «синяву» лише у верхній частині. Адже 1 кубометр ділової деревини коштує близько 1300 гривень, а перетворений жуками і грибами на дрова він вартує вже лише 180 гривень. Саме тому старий сухостій, вже покинутий жуками і придатний лише на дрова, варто забирати з лісу в другу чергу.

У разі зволікання з вирубкою уражених дерев вони перейдуть до категорії сухих і їх запаси будуть нарощуватися, а ліси – перетворюватися у мертві. Паралельно будуть утворюватися нові осередки уражених сосняків. Всихання сосняків Полісся розпочалося 5-7 років тому, масштаби їхнього поточного ураження в 4 поліських областях вже перевищили 70 тисяч гектарів. Гинуть також ліси багатьох інших європейських країн, зокрема – сусідніх Білорусі та Польщі. У Польщі, завдяки усталеній системі господарювання та досконалій нормативній базі із захисту лісу, лісівники мають усі повноваження і встигають запобігати поширенню всихання, тому цю проблему у державних лісах вдається вирішувати. Натомість, у південній частині Білорусі влітку 2017 р. через масове ураження лісів на окремих територіях було введено режим надзвичайної ситуації природного характеру та виконано суцільні санітарні рубки на площі понад 20 тисяч гектарів.

Лісові масиви перебувають під великою загрозою, їх доля залежить від того, наскільки вчасно і професійно буде виконано санітарні рубки і зупинено подальше розгорання «біологічної пожежі». Звісно, вимушена вирубка лісів має супроводжуватися негайним залісненням цих територій. Наразі лісівники справляються з цим завданням. Але зі збільшенням площ їм знадобиться допомога громад, які зацікавлені у тому, аби лісові землі не заростали чагарниками, а вкривалися новими лісами.

Олена БОРОДАВКА, Василь БОРОДАВКА

Коментарі
21 жовтня
Вчора
19.10.2018
18.10.2018
17.10.2018
16.10.2018
15.10.2018
14.10.2018
13.10.2018
12.10.2018
11.10.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин