Як священик з Грабового на комбайні молотить зернові
Священик з Грабового Микола Хлуд 18 років служить у рідному селі.
Про це пише газета Волинь-нова.
Свого часу Микола Хлуд покинув село, бо, відслуживши в армії, працював у Ковелі – механіком в обчислювальному центрі. А ще – на «Ковельсільмаші» й, нарешті, в ДОКу – «там тримався, аж поки все не занепало».
А потім з Божої волі, як каже отець Микола, обрав священицький шлях. 10 вересня 2000 року він був рукопокладений на диякона, а в останній день грудня – на священика. Служив трохи у Воскресенькому храмі Ковеля та в церкві при Мильцівському монастирі. А 18 літ тому очолив парафію в рідному селі.
Сьогодні він згуртовує людей і словом, і ділом. Як виявилося, його знають не лише як священика, а і як доброго господаря, котрий, коли настає жнивна пора, сідає на комбайн. І всі, як довелося почути в селі, хочуть, щоб саме батюшка зернові обмолотив, бо він зробить це на совість.
«Зараз я вже слабкий комбайнер, бо роки своє беруть. Але коли можу, то допоможу», – каже священик.
Божа воля, як каже отець Микола, що він, змінивши не одну світську роботу, став священником.
«Якби не любив своїх людей, то, мабуть, і не вдалося б так згуртувати їх. Ми разом працюємо на благо села. Колись із парафіянами у час зажинок молилися в церкві, потім уже йшли за село, нажинали першого снопа на добрий початок жнив. А тепер он яке свято маємо щороку — на нього збираються й односельчани, і гості, і ті грабівчани, чиї корені тут»,– говорить про своїх парафіян священик.
А ще настоятель храму жаліється, що школу в селі закрили.
«Я там мав недільні уроки – діти більше знали про церковне життя, як їхні батьки», – подівся спогадами батюшка.