Як живе Яревище: фоторепортаж з віддаленого села Дубечненської громади

Яревище входить до складу Дубечненської громади та є найстарішим селом на теренах Старовижівського краю.
Це найдовше село на Волині протяжністю 14 кілометрів, передає Район.Стара Вижівка.
Має глибоку історію
Перша писемна згадка про село датується 1287 роком. Яревище має цікаву історію. Чого тільки вартує той факт, що на місці села розташовувався славнозвісний Райгород, існування якого і понині оточене таємницями та легендами.
Збереглися історії і про те, що стояв тут монастир, який збудував володимирський князь Володимир Василькович, що правив з 1269-го по 1288 рік і в цьому місці віку свого доживав. Це було улюблене місце князя, тут він часто бував, приїжджаючи на полювання.
А ще Яревище приваблювало шукачів скарбів. Свого часу тут навіть активізувалися чорні археологи. Старожили цього місця розповідають, що навіть німці, яких тут було повно під час Другої світової війни, приїжджали сюди з картами, збираючись проводити розкопки.
Чим живе село
Доїхати до Яревища можна орієнтовно за 40 хвилин зі Старої Вижівки через села Залюття та Кримне. Дорога − не в найкращому стані, зокрема між селами Кримне та Яревище. Аби дістатися до центру села, доводиться робити чималий гак убік через зруйнований міст. «Зустрічає» жителів та гостей села знак з написом «Вас вітає Яревище».
Нині в селі працює Гімназія села Яревища, клуб, фельдшерсько-акушерський пункт, є два магазини. Автобусного сполучення немає. Асфальтованої дороги також. Аби скористатися маршруткою, потрібно подолати до 10 кілометрів до сусіднього села Кримне.
Роботи тут практично немає, основне джерело доходу – власне господарство. Багато людей виїжджають на заробітки до Польщі, дехто з яревищенців залишився там і жити.
Чимало будинків у селі стоять пустими. Деякі куточки села порожніють та перетворюються на ряди хат-пусток, де колись вирувало життя, а нині − лише покинуті будівлі в хащах із занедбаними господарськими спорудами.
Водночас є вулиці, зокрема біля церкви, де звели сучасні котеджі. На вулицях Яревища не порожньо: жителі ходять за покупками до магазину, на центральній вулиці гуляє юрба хлопців, їздять туди-сюди мотоцикли, які є чи не найпопулярнішим транспортом у селі.
Читайте також: У Луцьку відзначили педагога з села Яревище.
Унікальне за хутірською системою
Яревище є унікальним за своєю хутірською системою. Привертають увагу цікаві назви яревищенських хуторів. Так, хутір Загребля назвали, бо тут знаходилася гребля, а Самарово, бо були «самі рови». Є в Яревищі хутір Особка, назва якого походить від того, що це був особливий хутір, який розташовувався далеко від центру села. А Підлісок − бо хутір під лісом.
За місцевими переказами, Клебанщина отримала свою назву, бо був тут пан Клебань, а Заполона − тому що «носили полами пісок для дороги за часів Наполеона».
Назва хутора Чертіж пов’язана з тим, що була межа, де заселяли переселенців з Особки.
А ще є в Яревищі хутори Село і Нове Село. Якщо на Селі люди жили давніше, то Нове Село − «наймолодший» хутір Яревища.
Читайте також: Волинський поет написав вірш про Яревище.
Природа та архітектурна пам’ятка
Через Яревище протікає річка Прип’ять. У січні тут можна побачити лебедине сімейство, яке залишилося зимувати на водоймі.
Між селами Яревище, Кримне та Любохини знаходиться озеро Солинка.
Яревище заворожує безмежними краєвидами, особливо гарно тут у теплу пору року. Світлини села у січні 2025 року нагадують радше пізню осінь або ж ранню весну через відсутність снігу та морозів.
Немало у Яревищі можна побачити придорожніх хрестів: як на в’їзді, так в і різних частинах села. Також тут часто-густо можна віднайти невеликі лавочки.
У селі є пам’ятний знак, який нагадує про трагедію, яка сталася у роки Другої світової війни, котру яревищенці вже десятки років зберігають у своїй пам’яті, як «розстріляне весілля».
Окрасою Яревища є Свято-Вознесенський храм – пам’ятка архітектури 19 століття (місцевого значення), який розташований при дорозі на підвищенні.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром