Волошкове роздолля: поетка написала вірш про Секунь
Мисткиня Валентина Клюнтер присвятила поезію своїй малій батьківщині.
Твором «Волошкове роздолля» вона поділилася у групі Старовижівщина на Facebook.
ВОЛОШКОВЕ РОЗДОЛЛЯ
Село моє від краю і до краю
Втопає у бузковому розмаї.
Воно неначе пісня лебедина –
Безцінна частка неньки України.
Село Секунь – волошкове роздолля,
Де квітне хліборобська світла доля,
Жита цвітуть і пшениці невпинні
Хвилюються поміж лісів Волині.
Торкаються ставка вербові коси
Лягають пишні трави у покоси,
Діброви у зеленому дозорі
Колишуть в небі золотисті зорі.
Співають солов’ї в садах до ранку,
Двори у квітах, наче вишиванки,
Де місяць із колодязя п’є воду,
Бринить священна пам’ять мого роду.
Стрімка біжить до Секуня стежина,
Де у лісах чорниці і ожини.
Там де мене чекає рідна мати,
Квітує кущ калини біля хати.