Чевель: старожилці, яка пережила Голодомор, виповнилося 92
-
-
>
-
>
-
>
3306
65 років тому жінка поріднилася з Чевелем.
Катерина Пишняк відсвяткувала своє 92-річчя. Старожилка отримала вітання від односельців – про це йдеться на сторінці Чевлюки у Facebook.
«1 грудня святкувала свій 92-й день народження чудова людина, неперевершений словесник від Бога, наш наставник, порадник – шановна Катерина Онисимівна Пишняк. Нелегка доля судилася цій терпеливій і дуже мудрій жінці. 65 років минуло відтоді, як поріднилася з Чевелем. Сьогодні і ми (колеги, знайомі, друзі, сусіди) завітали до іменинниці. Якою радістю світилися її очі! Ми просто не могли наговоритися! Скільки було приємних спогадів, хороших зичень...Як і годиться, всі бажали доброго здоров'я і довгого віку!» – йдеться в дописі.
Коли Катерині Пишняк було 8 років, в Україні розпочався голод. На той час вона разом із сім’єю проживала в місті Єнакієве Донецької області: «Голодомор – це коли твоїх рідних викидають із хати за те, що в родичів діда було трохи більше землі та дві корови. Я і зараз пам’ятаю ті трави, які доводилося їсти, коней, який вивозили мертвими. Батько приносив до кістки, які разом із кропивою кипіли в чигунах та смерділи на всю хату. Коли ховали людей, то в деяких трусилися руки чи ноги, але їх усе одно закопували, бо їхати по них другий раз було вже нікому».
Маленька сестричка жінки померла від голоду, будучи немовлям. Старша ж випадково потрапила до «халабуди», яка збирала безпритульних дітей, і так потрапила в дитячий будинок. Мама місяць її шукала, а коли знайшла, старша донька не хотіла вертатися додому, бо в дитбудинку їй давали хоч якусь їжу. У школі дітям розповідали, що їх хліб поїли ховрашки, тож у голоді винуватий не Сталін.
Згодом сім’я виїхала, батько Катерини Онисимівни пішов працювати на шахту. Тоді ж, пригадує старожилка, вони знову почали їсти справжній хліб і вже не голодували.
