Обличчя Району: вчителька інформатики Оксана Білицька
Поруч з нами живуть чудові люди, які творять сучасне та майбутнє Старовижівського краю.
Вони нас лікують, одружують, навчають, охороняють, рятують... Ми бачимо їх кожного дня. З кимось особисто знайомі, когось не знаємо взагалі. Водночас у кожного з них − своя історія, професія, думки, життєвий досвід.
Район.Стара Вижівка хоче розповісти про цікаві історії людей Старовижівщини, аби ви могли познайомитися з ними ближче.
Героїнею сьогоднішнього матеріалу у цій рубриці стала Оксана Білицька, вчителька інформатики у смолярівській та галиновільській школах.
Читайте також: Обличчя Району: секретарка Дубечненської громади Ірина Мазуренко.
Оксано, розкажіть, будь ласка, про себе: звідки Ви, де навчалися, яку спеціальність опанували?
Я народилася і зараз проживаю у мальовничому куточку Волині − в селі Яревище. І, як кожна дитина, досягнувши певного віку, пішла в школу. Сьогодні я з насолодою згадую, як ходила сюди: це були роки щасливого і безтурботного дитинства.
Після закінчення дев’ятого класу яревищенської школи продовжила навчання у кримненській. Потім вступила до Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука на факультет кібернетики. Отримала диплом спеціаліста інформаційних систем і технологій.
Якими п’ятьма прикметниками можете себе охарактеризувати?
Відповідальна, щира, витривала, доброзичлива, комунікабельна.
Ви навчаєте інформатиці у школах Смолярів та Галиної Волі. Чому обрали професію вчителя? І яке Ваше педагогічне кредо?
Як кожна дитина, в дитинстві мріяла бути то лікарем, то вихователем, то педагогом. Але саме завдяки моїм наставникам, які навчали мене в яревищенській школі, обрала професію вчителя.
Моє педагогічне кредо − «Підготуй учня, в якого можеш вчитися сам».
Як намагаєтеся зацікавити своїх учнів?
Ідучи на урок, стараюся провести його так, щоб хоч один із фрагментів запам’ятався моїм вихованцям і вони могли його згадати і через тиждень, і через рік.
Володіючи комп’ютером, намагаюся інтенсифікувати навчальний процес, зробити його більш наочним та динамічним. І це не є примхою моди, це вже потреба. Для себе, як для вчителя інформатики, у використанні інформаційних технологій відкрила масу переваг. Як показала практика, підготовка до самого уроку з використанням мультимедіа займає багато часу, але зараз вже можу сказати з впевненістю – воно цього варте.
Кажуть, що головні досягнення вчителя − це успіхи його учнів. Чи Ваші учні тішать Вас своїми здобутками?
Моя учениця Наталія Грицюк посіла перше місце в другому етапі олімпіади з інформаційно-комунікаційних технологій. А Катерина Сивилюк отримала почесне третє місце на обласних змаганнях у секції Інтернет-технологій та Web-дизайну.
Щодо моїх особистих здобутків − перемога в конкурсі «Вчитель року 2017» в номінації «Інформатика».
Як справлялися з викликами дистанційного навчання?
І для вчителів, і для учнів, і для батьків дистанційне навчання − це дійсно щось нове. Особисто я з технічної точки зору не відчула великої складності, але проблеми були… Адже в багатьох учнів немає належних гаджетів та навіть доступу до Інтернету.
Що означає бути сучасним вчителем у Вашому розумінні?
Щоб бути сучасним учителем, на мою думку, потрібно завжди вчитися, постійно бути в творчому пошуку.
Складно працювати в двох школах одночасно?
І складно, і цікаво. Адже я маю можливість порівняти свою роботу, оцінити і взяти для себе найкращі уроки життя.
Розкажіть, будь ласка, про свою родину.
Я мешкаю у колі великої і дружньої родини, де панує атмосфера доброти, взаєморозуміння та любові. У хвилини, коли мені необхідна підтримка, звертаюся до свого брата та його дружини, релаксувати мені допомагають моя молодша сестричка та племінниця, захист я знаходжу у тата, а у становленні мене як вчителя неабияку роль відіграла моя мама, яка також за професією педагог.
Яке у Вас хобі? Як любите відпочивати?
Дуже люблю подорожувати, коли є вільна хвилинка (хоча їх так мало), вишиваю, а коли душа прагне романтики, то сідаю за цікаву книжку.
А яку книгу, що справила на Вас велике враження, Ви б порадили прочитати усім?
Дуже раджу прочитати книгу Світлани Талан «Матусин оберіг». Надзвичайно вразила історія героїні, коли дівчина може стільки всього пережити і не зламатися, не втратити віру в себе, в добро, у людей.
Розмовляла Яна КУРИЛЮК
Фото з фейсбук-сторінки Оксани БІЛИЦЬКОЇ