Буцинь: як згуртувалися місцеві жителі заради спільних для села справ
-
-
>
-
>
-
>
4131
Жителям села вдалося відновити богослужіння в храмі після пожежі, а також зробити багато добрих справ на благо громади.
Свято Юр’я у 2018-му принесло тривожну звістку для буцинців – сталась пожежа у їхньому храмі Казанської ікони Божої матері, датованому ще 1864 роком. Хоча приміщення врятували від знищення, але у ньому довелося виконувати чимало ремонтних робіт, а деякі, як часто буває у старій будівлі, починати фактично з нуля.
Спільна біда об’єднала жителів села, які взялись гуртом і кошти шукати на відновлення церкви, і безпосередньо самим працювати у ній. Усіх можливих зусиль для цього докладав молодий настоятель храму Орест Ніколайчук, якому на поміч прийшли також його родичі. Осторонь не залишались і багато вірян з інших населених пунктів, котрі хоч і не є прихожанами церкви, але щиро співчували буцинцям.
Місяці наполегливої роботи допомогли уже через півроку – 4 грудня – відновити у храмі богослужіння. За цей короткий період тут поклали плитку, замінили вікна, утеплили фасад, відреставрували частину ікон, фігури розп’яття та воскресіння Христа, звели новий дах над центральним куполом. У 2019 році перекрили купол над дзвіницею, зробили фасад храму, зокрема, обшили його металевим блок-хаусом. Вже минулого літа працювали над огорожею, вхідною аркою. Тож зараз святиня змінилась до невпізнання і виглядає набагато гарнішою, ніж до того часу, коли тут погосподарював вогонь.
«Мені навіть важко виокремити когось, хто з наших односельчан найбільше трудився біля церкви. Назвеш одного – інші можуть образитись. Тож абсолютно правильно буде сказати, що старались усі», − каже священник Орест Ніколайчук.
Буцинці і самі, мабуть, цього не зауважили, але за два з половиною роки, які минули від пожежі, вони стали помітно згуртованішими. А ще тепер видно, що у них з’явився хороший організатор, котрий за період роботи з відновлення церкви добре відшліфував свої уміння, зумів знайти підхід до людей, навчився надихати односельчан братися за ті справи, про які усі говорили, але не починали реалізовувати.
26 грудня отець Орест попросив людей прибрати територію біля храму. Як сам зізнався, навіть і не думав, що прийде стільки багато. А одразу після цього священик вирішив ще й організувати прибирання на кладовищі. У Буцині воно має чи не найгірший вигляд серед усіх на Старовижівщині. Тут росте багато кремезних дерев, є чимало старих пам’ятників, які не доглянуті і похилились додолу, а то й вже попадали, просто на його території виникли кілька стихійних сміттєзвалищ. У селі вже давно говорили про необхідність навести лад, але, зрозуміло, що ніхто цю справу не зробив би, як не вони самі ж.
29 грудня хоч і йшов дощ, але буцинці зібрались і взялись за роботу. Вирішили не відкладати на весну, бо тоді у кожного її і в себе вдома вистачає, а ще багато сельчан вирушає на заробітки. Чоловіки рубали чагарники, виносили давно зігнилі хрести, викидали різне сміття на трактор. Жінки збирали гілляки, загрібали листя. Працювали екскаватор та бобкат, які надали Дубівська громада та СТОВ «Ратнівський аграрій». Чимало приїхало техніки самих буцинців. Організовував прибирання і працював нарівні з усіма отець Орест. Повернувся з Дубового та одразу приєднався до односельчан і староста Петро Кошелюк.
Щоб навести лад на кладовищі, звичайно, ще треба буде докласти багато зусиль. Але важливо, що є початок і є люди, які не байдужі до сьогодення та майбутнього свого села.
Юрій КОВАЛЬ
