Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Роковини трагедії: на Старовижівщині браконьєр вбив двох лісівників

11:33 25.10.2019
2334

Подія, яка залишила болісні спогади для усіх лісівників Волині, трапилася 26 жовтня 1997 року. Трагедія сколихнула всю країну.

Того дня при спробі затримати браконьєрів пострілом із рушниці на Старовижівщині був смертельно поранений начальник мисливської дільниці Василь Вегерич. Єгер Григорій Хомич кинувся йому на допомогу і сам потрапив під постріли озвірілого нелюда. Попри 33 кульові та картечні поранення, він усе ж таки з останніх сил протягом п’яти кілометрів відривався від переслідування вбивці, який добивав його, наче звіра, добіг до людей і розповів про трагедію.

А до того злощасного моменту 26 жовтня уже випав перший сніг і Григорій Хомич, який на той час працював єгерем, вирішив об’їхати ліс поблизу села Лісняки. Там він і натрапив на браконьєрів. Одразу ж повідомив про ситуацію рейдову групу. Лісова охорона виїхала на допомогу. Але врятувати лісівників не вдалося.

Василь Вегерич помер того ж дня, не змігши перенести кульового поранення. Григорій Хомич із важкими зусиллями, так як був поранений, дістався до лісової сторожки. Звідти його, пораненого, привезли у лікарню. Наступного дня, на очах у рідних, його серце перестало битися.

Григорій Хомич у лікарні встиг дати усі свідчення та вказати на вбивцю. Ним виявився його односельчанин із Смідина. Чоловік не відбув до кінця свій термін покарання: помер у тюрмі через хворобу.

Загиблі єгері стали справжніми героями і для своїх колег-побратимів, і для жителів району, а особливо – для синів. Вони продовжили справу своїх батьків і також пов’язали своє життя з лісом. Сьогодні Анатолій Хомич, син загиблого єгеря, також працює єгерем у ДП «Старовижівське ЛГ» – на тому ж обході, що й колись тато. Ігор Вегерич займає посаду майстра лісу Буцинського лісництва Старовижівського лісгоспу.

«Мені було 10 років, – пригадує Ігор про події, – а сестрі моїй Юлі на той час було 12. Підняли нас тоді вночі. Сказали, що трапилася біда. Я знав про те, що батько поїхав у рейд. Було важко зрозуміти і усвідомити, що сталося. Важко, звичайно, згадувати і дуже шкода, що так сталося».

Анатолію Хомичу на той час уже виповнилося 20 років. Сестра була на два роки молодша, і він добре запам’ятав батька: «Мій тато був дуже хороший, дуже добра та чуйна людина, гарний господар. На той час у нас була велика господарка, але незважаючи на це, він однаково поспішав на свою улюблену роботу у ліс. Батько дуже любив ліс. Тому і пішов працювати єгерем, де його спіткала біда. Я ніколи не задумувався і не планував, що буду працювати у лісі. Так, мабуть, мало бути».

«Я був молодший, ніж Анатолій, – згадує Ігор Васильович, – Але пам’ятаю, як батько постійно брав мене з собою у ліс на природу. І саме він прищепив любов до лісу. Завжди хотів і мріяв пов’язати свою долю саме з лісовою галуззю. Тому і здобув лісівничу освіту та працюю за фахом».

Важко навіть уявити, яку трагедію пережили ці дві родини. Наскільки складно було залишитися дружинам загиблих наодинці і самим піднімати на ноги дітей, адже їх у них було по двоє. Час минає, але спогади та біль втрати залишаються.

Про біду не забув ніхто й досі. З ініціативи влади області, з метою вшанування подвигу єгерів, в області була започаткована премія за збереження тваринного світу Волині імені Василя Вегерича та Григорія Хомича. Окрім того, з ініціативи обласного державного лісогосподарського об’єднання «Волиньліс» (тепер Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства) були започатковані змагання з єгерського багатоборства.

Змагання проводяться з метою підвищення фахового рівня працівників лісомисливських господарств, визначення найбільш підготовлених із них, обміну досвідом роботи та для увіковічнення пам’яті полеглих від рук браконьєрів працівників державного мисливського господарства «Старовижівське» Василя Вегерича та Григорія Хомича.

У змаганнях оцінюються не лише теоретичні знання учасників, але й фізична підготовка та практичні навички роботи. На честь Василя Вегерича та Григорія Хомича на березі озера Пісочне, де знаходиться будинок мисливця, встановлено пам’ятний знак на честь загиблих єгерів.

Юлія ЧИКОР



Загрузка...
Загрузка...
Коментарі
22 листопада
Сьогодні
Вчора
20.11.2019
19.11.2019
18.11.2019
17.11.2019
16.11.2019
15.11.2019
14.11.2019
13.11.2019
12.11.2019
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин
sdsd