Вознесіння Господнє: історія свята
-
-
>
-
>
-
>
848
З нагоди свята у волинських храмах відбудуться урочисті Богослужіння.
Як повідомляють у Волинській єпархії ПЦУ, престольні празники відзначатимуть парафії в Горохові, Любешові, селищі Рокині, селах Оздів Луцького районного деканату, Козлиничі – Маневицького.
Вважається, що в цей день Спаситель завершив свій земний шлях і потрапив до Раю.
Вознесіння Господнє належить до дванадцяти найбільших свят у році й безпосередньо пов’язане з Воскресінням Христовим, тому щороку відзначається на 40 день після Великодня, завжди у четвер.
Згідно з Новим Завітом, Вознесіння – це день, коли Ісус вознісся на Небо і сів «праворуч Отця». Сорок днів після Свого воскресіння з мертвих Христос постійно з’являвся серед учнів. Це був час підготовки апостолів до прийняття Духа Святого, час подолання маловір’я та нерозуміння справжньої місії Спасителя на землі. Цей час був періодом повернення їм радості спілкування з Сином Божим, перетворення апостолів із розгублених та заляканих людей на сильних духом проповідників воскресіння Христового, готових іти за свою віру навіть на смерть. За цей час вони переконалися, що смерть подолано.
Духовним сенсом свята є те, що Ісус, вознісшись на Небеса, відкрив шлях туди всім, хто увірує в Нього та живе за Божими законами.
За церковним завітом у Вознесіння не варто займатися важкою фізичною працею. Не можна виносити з хати сміття і плювати на землю – це пов'язано з тим, що в період між Воскресінням і Вознесінням Ісус ходив серед людей в образі жебрака. Крім того, у Вознесіння з церкви виносять плащаницю, тому привітання «Христос Воскрес!» з цього дня не вживається.
