Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
У Луцьку презентували останній роман Івана Корсака
У Луцьку презентували останній роман Івана Корсака

У Луцьку презентували останній роман Івана Корсака

14:46 17.11.2018
133

У Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків відбулася презентація останнього роману Івана Корсака «За серпанком, загадковим серпанком».

Про це повідомляє «Таблоїд Волині».

Книга описує в’єтнамську війну (1959–1975), яка починалася для сучасних українців до болю знайомо: неоголошені терористичні дії диверсійних загонів комуністичного Північного В’єтнаму проти демократичного Південного. Російський слід і російський стиль загарбницької гібридної війни, яка мала на меті поширення і ліквідацію демократичного ладу. Радянські агенти впливу антивоєнної кампанії хіпі в Америці. Підкуп «совєтами» ключових фігур і інформаторів ФБР.


«Традиційним був і український слід у цій війні. Певна річ, на боці демократичного табору. І, певна річ, героїчний. Діти вчорашніх комбатантів ніби продовжили справу батьків, знову воюючи з «червоною чумою». Недарма ж одного з пілотів, майора армії США Мирона Дідурика з Тернопілля, американці за хоробрість прозвали «скаженим козаком»… Він загинув від кулі, щойно його гелікоптер торкнувся землі. Не зрадивши козацької честі й ідеалів свободи. Мовби розуміючи, що герої не вмирають…», – це останній твір, який встиг написати Іван Корсак (1946–2017).

У залі музею довелося доставляти стільці – віддати шану творчості митця зібралося дуже багато відомих людей краю.

«Українським Дюма» та «українським Золя» встигли назвати волинського письменника колега по перу Віктор Вербич та співачка, організаторка і ведуча вечора Світлана Кресак.


«Чому ви такі сумні? Це не те дійство, де треба сумувати. Я абсолютно не погоджуюся, що фінал роману песимістичний, він світлий. Часто пригадую, що батько багато писав, а я нічого не читав, кажучи, що робитиму це самі знаєте коли. Але він не ображався. Щодо цієї книги, то я просто знав, що вона є. Дивувало, як батько скромно говорив про завершені роботи, хоч міг назвати тисячі дат і подій з історії просто напам’ять. Батько якось сказав лише, що є така книжка, але він хоче, щоб вона ще полежала, дочекалася свого часу», – звернувся до гостей син письменника Віктор Корсак.

Також, Віктор Іванович розповів, що Іван Корсак не дописав дуже потужну книгу про Бойчука та Архипенків, є лише 17 розділів з 80, хоча він повністю розповів сину, про що має йтися в романі.

«Я ще не знаю, що з цим робити, можливо, якось частково її видати. Неможливо не відзначити, що він книжки до книжки у батька ріс художній рівень. Він вмів складні історичні факти передавати художнім словом. Цей роман – дуже актуальний, бо роки минають, а Україна досі залишається розмінною монетою між Росією та США. Це роман-пересторога, з яким варто ознайомитися», – підсумував Віктор Корсак.

Письменниця, громадська діячка, Заслужений вчитель України Олеся Ковальчук у своїй палкій промові назвала автора відповідальним за Україну та її народ.

«Чому він був такий заглиблений у тему? Через відповідальність, через думку про Україну і майбутнє народу. Яке застереження у романі? Іван Корсак говорить про загарбання умів і сердець, серпанкові настрої, за якими ховається загребуща тьма. Це надскладний матеріал, ретельно виписаний і донесений до свого читача, який обов’язково знайдеться».

Видавець і письменник Микола Мартинюк зазначив, що Іван Корсак вмів балансувати між чітким фактом та естетикою оповіді.


«Деякі ого книги вийшли у перекладі російською. А все чому? Бо він прагнув об’єднати Україну. Творив такі сюжети, які допомогли б сучасному українцеві сприйняти той світ радянського часу, понівечений ідеологією».

Гості вечора також мали змогу переглянути уривки з фільму «Ми були солдатами», який перегукується з темою роману Корсака та деякі інтерв’ю відомого письменника, аби почути «голос душі митця».


Загиблих у війнах та пам'ять Івана Корсака вшанували хвилиною мовчання.


Очільниця волинського осередку Національної спілки письменників України Ольга Ляснюк навіть зазначила, що «Іван Феодосійович тепер тут, з нами, але чує значно більше, наші думки, тож думайте про добре».


Професорка, літературознавиця Галина Яструбецька зазначила, що цей письменник знав ціну слова, розумів універсальність словесного і вмів бути не лише тонким ліриком у ролі прозаїка, а й успішним бізнесменом і сім’янином.


Також зі словами привітань цього вечора звернулися до присутніх історик Микола Кучерепа та письменниця, вчителька Ніна Горик.


Дружина митця Марія Корсак побажала присутнім читати історичні романи, щоб знати, звідки ми походимо і хто ми є.

«Зі слова починається любов, вона усюди. Слово стало для нас чимось дуже сімейним, чимось. Що вирішує усі проблеми і негаразди. Пам’ятайте, якщо у нас заберуть мистецтво, музику, літературу, пам’ять, то нас не буде. Іван творив багато. Мені до сліз боляче, коли хтось каже, що ці романи писав не він. Він! Кажу вам, як на духу. Працював від 6 ранку до 10 вечора, працював важко, збирав документи та факти. І все це варте того, аби читати і знати».

На завершення Світлана Кресак подарувала гостям вокальну композицію та запросила обговорити почуте й побачене за келихом шампанського.























Коментарі
19 грудня
Сьогодні
Вчора
17.12.2018
16.12.2018
15.12.2018
14.12.2018
13.12.2018
12.12.2018
11.12.2018
10.12.2018
09.12.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин