Десять причин любити Стару Вижівку

Стара Вижівка затишна та компактна. Звісно, не все у нашому селищі ідеально. Але зараз − не про це. Ми, старовижівчани, знайдемо немало причин любити Стару Вижівку.

З нагоди Дня селища Район.Стара Вижівка пропонує символічний список причин/явищ/факторів, за які таки варто любити наше селище.

1. Ритм. У нас тут спокійно, немає метушні й галасу. Ніхто тебе не товче у спину парасолею під час неймовірної тисняви у переповненому міському транспорті, де зранку всі невиспані, нервові й кудись поспішають. Або ж ти не почуваєшся, наче припечена кілька в банці, коли їдеш у спеку в тролейбусі.

Такого поняття, як «відстань» просто не існує. У будь-яку частину селища можна дістатися досить швидко. Не втомлюють монотонні вервечки автомобілів, які безперестанку шугають туди-сюди.

2. Вулички. Такі ж тихі та спокійні, як і саме селище, де почуваєшся комфортно та зручно. Площа Миру, вулиця Незалежності, проспект Молодіжний й низка інших, мало знаних навіть для самих жителів, попри відтінок непримітності, усе одно чимось таки притягують.

Проспект Молодіжний

3. Мальовничі пейзажі: чудові ліси, овіяні неповторними чорничними ароматами та пахучим грибним запахом. А ще є наша в’юнка річка Вижівка. У спекотний день тут і яблуку ніде впасти.

4. Суперечливість. Попри спокійний і ненапружений ритм в цілому, селище має двоїсту природу. Чи не найяскравіше це виявляється у темну пору доби (особливо на вихідних і влітку), коли воно неначе прагне надолужити згаяне вдень й поринає у ритм веселощів, сповнюється гамірними компаніями, розливає блискуче сяйво ліхтарів на нічних вулицях.

І нехай нічних клубів до ранку в нас немає, однак безтурботним веселунам це не заважає відпочити на повну силу.

5. Середа. Точніше, базар у цей день. Це своєрідний ритуал, який полягає у тому, що чи не кожний старовижівчанин вважає мало не обов’язком для себе відвідати це «дійство». І неважливо, чи спорожнив він увесь гаманець, а чи не витратив і гривні, зате скільки знайомих побачив, дізнався останні новини, прицінився до майбутніх покупок.

6. Свобода вибору. У Старій Вижівці не тиснуть на мозок і свідомість численні рекламні щити, які спонукають вставити нові двері, придбати бетономішалку, оцінити рівень обслуговування в якомусь там закладі чи проголосувати за ту чи іншу політичну партію (один чи два бігборди у центрі та пам’ятка «Бережіть ліс від пожеж» на околиці селища не рахуються).

Тонни непотрібної макулатури не обліплюють стовпи та зупинки. Тут не тицяють у руки щохвилини буклети, листівки, як у місті, які, як правило, одразу ж опиняються у найближчому смітнику. Ти обираєш сам: піти на каву чи у бібліотеку. Як кажуть, кожному своє.

7. Низький рівень криміналізованості. На щастя, Стара Вижівка не фігурує в інформаційному просторі як центр злочинності. У нас не процвітають мафіозні структури, за винятком хіба лише банди котів чи собак, які шастають вуличками і не проти поцупити ласий шматочок свіжини у дбайливого господаря чи господині.

8. Затишок. У нас нескладно знайти тихе місце. І відпочити від руху, шуму, метушні.

Вулиця Незалежності

9. Швидкі темпи інформатизації стосовно геть усіх сфер суспільного життя. Ми знаємо своїх сусідів у лице, а вони нас. Тут усе прозоро, не завуальовано, майже без секретів й таємниць.

Простіше кажучи, у селищі практично все й про всіх знають завдяки невтомним агентам всюдисущої й незламаної віками системи під назвою «БіБіСі» (Баба Бабі Сказала). Їм відомо геть усе: коли одружить сина родина N1, чому у сім’ї N2 такий поганий цьогорічний урожай цибулі та з якої причини у господині N3 вчора не вийшов борщ. З цієї ж причини «жовта» преса, мабуть, збанкрутувала б у нас дуже швидко.

10. Ну, і, звісно, як же не любити Стару Вижівку, коли ми маємо своє перше онлайн-видання про життя Старої Вижівки та Старовижівщини − сайт Район.Стара Вижівка, де висвітлені важливі події нашого краю (заангажованість матеріалу, прихована реклама та прагнення пропіарити сайт зі сторони авторки виключені повністю) ;)

…Щирі посмішки, усюди знайомі обличчя, приємні згадки та спогади… Та хіба мало за що можна любити Стару Вижівку?! Мабуть, де б не були, ким не стали, а все одно десь на дні нашого серця є згадка про місце, де ми народилися, де живуть наші батьки, де ми ходили у школу й пізнавали світ у всіх його різноманітностях та суперечностях, де ми дружимо, любимо, мріємо...

А за що любите Стару Вижівку ви?