Владика з Галиної Волі: у Луцьку пройшов вечір пам’яті
-
-
>
-
>
-
>
3429
У Луцьку вшанували пам’ять митрополита Ніфонта.
Вечір спогадів відбувся 19 березня Палаці культури.
Помолитися за спочилого митрополита у залі зібралися священики, архімандрити, ігумені та ієромонахи, студенти та випускники ВДС та всі, хто пам’ятає владику Ніфонта.
Перший своїми спогадами поділився єпископ Волинський та Луцький Нафанаїл. «За отцем Ніфонтом стояв сам Бог», – сказав він. Архієрей пригадав свої розмови з митрополитом, які наштовхнули його обрати шлях священика.
Настоятелька Зимненського монастиря ігуменя Стефана (Бандура) зізналася, що саме покійний митрополит благословив її на прихід у монастир. «Кожна його проповідь вела до Бога», – наголосила вона. Ігуменя поділилася, як багато років тому їй наснився сон, який начебто пророчив їй смерть протягом року.
«Не помреш, бо нема на кого лишити монастир», – слова митрополита Ніфонта її заспокоїли. Настоятелька пригадала, що на проповідях владика міг не лише розчулити прихожан до сліз, а й розповідав повчальні православні анекдоти.
Благочинний Камінь-Каширської округи Стефан Михалюк пригадав, як після знайомства з митрополитом загорівся бажанням стати монахом. Однак це рішення не одобрила мама, яка хотіла, аби син створив сім’ю. Митрополит Ніфонт порадив молоду хлопцеві дослухатися до слів найріднішої людини та одружитися.
«Чого ж мене батюшка не підтримав?» – такі думки лунали в голові отця Стефана. Однак зараз він із вдячністю згадав ці події та зазначив, що два його сини теж стали священиками. «У нас десь три роки тому в Камінь-Каширську храм згорів. Я дуже засмутився та повідомив про це митрополита. А наступного дня він без попередження приїхав до мене, аби підтримати», – розповів священик.
Своїми спогадами про Ніфонта поділилися також письменниця та журналістка Олена Чабан та однокласниця владики, авторка книг про Галину Волю Надія Міндер. Пані Олена написала сім книг про життя митрополита, остання з них – «Помоліться за мене», яка вийшла після смерті владики.
Надія Панасівна пригадала дитячі роки малого Василька Солодухи, який зростав сиротою. У радянські роки молодий Ніфонт ніколи не соромився казати, що він монах та дякував Богу за обраний шлях. «Особлива любов у нашого митрополита була до своїх односельчан», – пригадала Надія Міндер. Владика ніколи не забував про свою батьківщину та як турботливий батько опікувався галиновільцями.
Пригадав про своє спілкування та співпрацю з архіпастирем і перший проректор Київської духовної семінарії і Академії протоієрей Сергій Ющик, який був ведучим вечора пам’яті. Отець Сергій розповів, як йому довелось трудитись у якості ректора Волинської духовної семінарії, коли спочилий владика керував єпархією.
Священик зазначив особливе ставлення митрополита до духовної школи та до виховного процесу вихованців її стін. Сотні священнослужителів по всій Україні завдячують саме владиці Ніфонту, адже саме з його рук отримали благодать священства. Серед таких – сам отець Сергій Ющик.
Також на вечорі виступали єпархіальні хори, які були створені з благословення владики Ніфонта. Хори кафедральних храмів Всіх Святих Землі Волинської та Свято-Покровського, «Умілєніє» та дитячо-юнацький колектив «Покров», студенти ВДС, а також хор незрячих при кафедральному соборі, – ці колективи співали улюблені твори митрополита Ніфонта, які й сам він любив виконувати. Крім того, в часі концерту транслювався короткометражний фільм про життя владики «Батюшка».
Завершився концерт виступом чернечого тріо. Отці Аліпій (Сапіга), Ніфонт (Омельчук) та Зосима (Город) виконали пісню «Отець мій духовний». Саме митрополит Ніфонт, від якого вони прийняли чернечий постриг, став їхнім духовним батьком на все життя.
Насамкінець до присутніх звернувся й організатор пам’ятного заходу архімандрит Аліпій (Сапіга). Отець Аліпій подякував усім за ту пам’ять, яку зберігають тисячі людей у своїх серцях про митрополита Ніфонта.
Текст: Анастасія ТУМІК
Фото: Костянтин ОЛЕКСЮК
