`
Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Почесний громадянин Серехович розповів про унікальність села

14:14 11.02.2018
202

Андрій Бондарчук – почесний громадянин міста Луцька, Волинської області, села Сереховичі Старовижівського району, народний депутат ВР І скликання. Він – відомий політик, журналіст, письменник, історик-краєзнавець, благодійник. Волинянин, який, будучи народним депутатом Верховної Ради першого скликання, проголошував і Декларацію про державний суверенітет, й Акт про Незалежність України.

Сьогодні Андрій Бондарчук, людина, яка свої патріотизм і мужність у відстоюванні справедливості повсякчасно доводила та доводить словом і чином, – ідеться в інтерв’ю у виданні «Волинська правда».

– Андрію Івановичу, по-своєму знаково, що Ваш шлях розпочався у селі Сереховичі, яке дало Україні загалом і Волині зокрема направду славних синів і дочок, істинних патріотів, сильних, а водночас зворушливо-людяних особистостей. Яка роль у Вашому житті малої батьківщини, чий приклад став для Вас зразком, дороговказом?

– Справді, Сереховичі по-своєму унікальне село. Звідси почався шлях багатьох цікавих, сильних людей. Тому й працюю над книгою про його історію.

А мій життєвий шлях розпочався із одного хуторів (з них власне й складалося село). Для мого покоління (не кажу, що цетільки для мене) головним було прагнення пізнати щось, більше прочитати. Якщо говорити про складники, які сформували характер, я б виділив працю селянську, яка починалася з дитинства, приклад батьків, роль сільської бібліотеки, майже всі книги з якої я прочитав. Відповідно – й школа. А далі – вчило життя.

Нещодавно вийшла у світ нова книжка Андрія Бондарчука «Непокараний злочин, забуте добро», у якій ідеться про Голодомор в Україні 1946-1946 років.

– А щодо фактично незнаного голодомору 1946-1947 років. Покійний Григорій Гуртовий виношував мрію про пам’ятник волинянам, які врятували від голодної смерті своїх братів і сестер по крові – українців зі сходу. Зрештою, цей монумент і постав неподалік від Хрестовоздвиженської церкви та музею Волинського православного братства.

– Берися за найважче у житті, тоді в тебе не буде опонентів і суперників. Не пригадую, хто автор цього вислову, але афоризм по-своєму віддзеркалює істину… Третій голодомор і моральний подвиг наших співвітчизників (особливо – із Західної України, зокрема – Волині) – це те, що замовчувалося при радянській владі. І це закономірно. За це можна було поплатитися. Але ж і зараз замовчується. Позаминулого та минулого року було 70 літ від часу цього голодомору. У виступі нашого шановного Президента навіть не прозвучало згадки про цей сумний ювілей. Є тільки окремі дослідження. Можливо, мене спонукало до праці над цією темою й те, що сам знаю, що таке голод. Пам’ятаю отих прохачів, які приходили. Якась образа, можна навіть так сказати, мене взяла за те, що замовчується така трагедія. Це одне. І замовчується моральний подвиг наших «західників», у тому числі – волинян. Якби не допомога Західної України, то у масштабах країни міг би повторитися жахливий голодомор 1932 – 1933 року.

Довідка. Народився 12 грудня 1936 року в селі Сереховичі (нині у Старовижівському районі) на Волині. За фахом журналіст, має дві вищі освіти – закінчив Львівський державний університет імені І. Франка, Вищу партійну школу при ЦК Компартії України. Працював у редакціях газет «Колгоспна правда» (Локачі), «Колос» (Іваничі), «Правда України» та «Голос України». Вийшов з членів КПРС добровільно у червні 1990 року; член Національної спілки журналістів та Національної спілки письменників України, Національної спілки краєзнавців України, «Просвіти».

Народний депутат ВР І скликання ( 15 травня 1990 – .10 травня 1994 року).З 1997 року – голова Волинського крайового братства св. ап. Андрія Первозваного (Луцьке Хрестовоздвиженське). З 1998 року – голова Волинського осередку Асоціації народних депутатів України.

Заснував, обладнав у старовинному будинку Луцька Музей Луцького братства і передав його державі (2011 рік). Відродив у підземеллі братської Хрестовоздвиженської церкви старовинний Некрополь братства (2012 рік). У с. Грабове Старовижівського району встановив «Пам’ятник повстанській матері» (2015 рік), у своєму селі Сереховичі – скульптурну композицію «Сім’я», пам’ятний знак на місці спаленої церкви і зруйнованого комуністами старовинного кладовища (2015 рік).

Нагороди та відзнаки: орден «За заслуги» III ст., орден «За заслуги» II ст.Почесна грамота Верховної Ради України. Золота медаль журналістики.Обласна премія імені редактора газети «Волинь» Полікарпа Шафети. Обласна премія імені редактора газети «Волинь» Степана Сачука«За служіння суспільству». Обласна літературна премія ім. Агатангела Кримського. Обласна премія ім. Олександра Цинкаловського.

Почесний громадянин Волині. Почесний громадянин Луцька. Почесний громадянин села Сереховичі.

Коментарі
20 травня
Сьогодні
Вчора
18.05.2018
17.05.2018
16.05.2018
15.05.2018
14.05.2018
13.05.2018
12.05.2018
11.05.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин